Податкові надходження від грального бізнесу зросли з 200 млн грн у 2021 році до майже 20 млрд грн у поточному році завдяки боротьбі з міскодингом. Національний банк України закликає Верховну Раду створити Реєстр дропів за прикладом Сінгапуру, щоб приборкати тіньові фінансові потоки.
«Увесь гральний бізнес України в 2021 році заплатив аж 200 мільйонів гривень податків. У 2022 році у Національному банку почалася системна робота по боротьбі з таким явищем, як міскодинг. Це схема, яка дозволяє займатися гральним бізнесом так, що ніхто не бачить, чим ви займаєтеся, і податки відповідно не сплачуються. Заходи посилення фінансового моніторингу, які привели до того, що два банки та декілька фінкомпаній позбулись ліцензій, дали відчутний відрив у 2023 році — 11 мільярдів гривень. Зараз цифра наближається до 20 мільярдів», — сказав голова НБУ Андрій Пишний на івенті «Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів» у Києві.
Зростання надходжень і нові схеми
Він підкреслив, що досягти колосального зростання надходжень до бюджету вдалося завдяки безкомпромісним заходам регулятора: позбавленню ліцензій порушників ринку та накладенню сотень мільйонів гривень штрафних санкцій.
Очільник НБУ наголосив, що детінізація грального ринку стала прямим джерелом покриття бюджетних потреб України під час війни. Ці кошти дозволили зменшити потребу в залученні прямого фінансування дефіциту через емісію гривні.
Водночас Пишний зауважив, що закриття традиційних схематозів змушує організаторів шукати нові технологічні шпарини та активно залучати «дропів» — фізичних осіб, які за винагороду передають свої персональні карткові рахунки для транзиту та легалізації сумнівних коштів.
«Ми бачимо, як платіжний термінал починає приймати кожну секунду 5 тисяч гривень від фізичної особи. По суті, відбувається легалізація готівки в мішках. Дропи — це біда, пов’язана з технологічним зростанням фінансового сектору. Ми вийшли з ініціативою: давайте ухвалимо закон про реєстр дропів. Цей закон точно дасть можливість нам це ганебне явище зупинити. Ми йдемо шляхом, який є в Сінгапурі та європейських країнах», — деталізував голова Нацбанку.
Обмеження вже працюють
За його словами, запроваджені раніше регуляторні обмеження для банків щодо маркування операцій з ознаками дроп-трафіку вже дали позитивний результат — 98% пересічних громадян з ними навіть не зіштовхнулися, оскільки здійснювали перекази нижче визначених лімітів. На певний час це суттєво знизило обсяги тіньових потоків.
«НБУ не слідчий орган, НБУ не виносить вироки, не блокує і не відновлює операції самостійно, ми не бачимо транзакцій у режимі онлайн. Але коли ми почали говорити з банками відверто як із першою лінією захисту, дроп-трафік знизився. Зараз з’являються нові схеми. Це хвороба, яка позбавляє країну ресурсу, і ми повинні боротися з нею разом із законодавцями та силовиками», — підсумував Пишний.
Раніше НБУ спільно з правоохоронними органами та профільними комітетами Верховної Ради активізував роботу з протидії нелегальному гральному бізнесу та тіньовим платежам і позбавив ліцензій низку порушників законодавства про фінансовий моніторинг. Національний банк також виступив з ініціативою законодавчого закріплення спеціального реєстру для боротьби з транзитними картковими рахунками.
