Чоловік у костюмі з мікрофоном виступає на панелі з яскравим екраном

НБУ розкрив схему зі 100 фірмами: перевірки чотирьох банків

Без категорії

Національний банк України розпочав позапланові наглядові перевірки «Сенс Банку», «ПУМБ», «ОТП Банку» та «Ідеа Банку». Причина — застави у Вищому антикорупційному суді. Регулятор також ухвалив кадрові рішення щодо керівництва державного «Сенс Банку».

Голова НБУ Андрій Пишний розповів про попередні результати на івенті Радіо NV «Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів» у Києві. «Те, що ми можемо говорити в якості попередніх результатів. Ми дійшли майже до четвертого коліна цієї транзакції і бачимо, що участь у ній брало щонайменше 100 юридичних осіб і сотні ФОПів. Це транзакційно-конверційна система. Фіктивні „скрутки“, підприємства-оболонки, які роками чекали в банку, маючи відповідний рахунок, що їх задіють для дроблення суми», — сказав він.

Як працювала мережа

Наглядовці дослідили ланцюги транзакцій і виявили масштабну мережу. Її використовували для легалізації коштів сумнівного походження під виглядом внесення застав у судовому порядку. Фінансові установи мали першими відреагувати на підозрілу діяльність компаній-оболонок.

Пишний поставив ключове питання: чи повинен банк перетворюватися на слідчий орган і розслідувати походження мільйонних застав, чи це виключно завдання правоохоронців. «Чи має банк перетворитися на певний слідчий орган? Чи має це одразу перевірятися як ризикова операція? Національний банк не має повноважень розслідувати — це винятково компетенція правоохоронних органів. Але чи повинні були банки відреагувати на діяльність відповідних оболонок? На наше переконання — так», — наголосив він. Лише за останній рік НБУ направив фінансовому сектору 8 офіційних листів із роз’ясненнями щодо ризикоорієнтованого підходу.

Кадрові рішення у «Сенс Банку»

Реагуючи на резонансні події, Нацбанк ухвалює жорсткі рішення щодо вищого керівництва державного «Сенс Банку». «Національний банк припинив повноваження та висловив вимогу уряду припинити повноваження внаслідок профнепридатності голови наглядової ради „Сенс Банку“ пана Гладищенка. Уряд підтримав цю позицію, і його звільнено. Також 1 вересня Національний банк ухвалив рішення щодо голови правління „Сенс Банку“ — його також визнано профнепридатним. Там дещо інша історія, вона пов’язана із минулими речами, але в сукупності обговорювався увесь спектр наглядових спостережень», — деталізував Пишний.

Він закликав розмежовувати повноваження регулятора та правоохоронців. НБУ не відстежує платежі онлайн, не блокує операції самостійно і не виносить кримінальні вироки. Проте систематично передає всі факти силовикам.

За останні 3,5 роки з моменту націоналізації «Сенс Банку» регулятор направив 21 офіційний лист-попередження до правоохоронних органів, Державної податкової служби та Державної служби фінансового моніторингу. У банку проведено 3 повноцінні інспекційні перевірки, 6 перевірок з питань фінансового моніторингу та 3 перевірки щодо дотримання санкційного законодавства. «Таке відчуття, що ми спамили цією інформацією усі правоохоронні органи. Так, я знаю, що ведуться відповідні розслідування і частина з цієї інформації знаходиться в роботі», — зауважив голова НБУ.

Для оперативного обміну експертизою створили спеціальну міжвідомчу робочу групу у складі НБУ, Бюро економічної безпеки, Податкової та Митної служб.

Раніше Вищий антикорупційний суд обрав голові правління «Сенс Банку» Олексію Ступаку запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 мільйонів доларів із процесуальними обов’язками та носінням електронного браслета. Після цього НБУ 1 вересня визнав його профнепридатним, хоча банк заявив про відсутність кворуму для звільнення. У серпні уряд на вимогу регулятора звільнив голову наглядової ради Миколу Гладищенка.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *